1 червня 2021 року у першому читанні був прийнятий проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами» (законопроект № 4187), спрямований на комплексне реформування регулювання надрокористування. 24 листопада 2022 року Комітет з питань екології та природних ресурсів Верховної Ради України схвалив текст законопроекту до другого читання – що враховує як недоліки редакції першого читання, так і бере до уваги зміни, що відбулися протягом часу як у законодавстві, так і в реальних умовах роботи підприємств, а також воєнного стану. У цьому випуску спробуємо розібрати основні новели, що запропоновані законопроектом № 4187.

Дерегуляція правовідносин у галузі надрокористування

Значна кількість положень законопроекту спрямована на дерегуляцію правовідносин у галузі надрокористування, зокрема – запровадження можливості отримання так званого «наскрізного» дозволу одразу і на геологічне вивчення, і на видобування не лише для вуглеводнів та бурштину, але для всіх корисних копалин. При цьому можливості отримати спеціальний дозвіл окремо на геологічне вивчення більше не передбачається, проте власники чинних спеціальних дозволів на користування надрами для геологічного вивчення, які затвердили запаси, матимуть право на спеціальний дозвіл на видобування без аукціону протягом трьох років з моменту затвердження запасів.

Важливим є те, що такі «наскрізні» спеціальні дозволи не підлягатимуть продовженню – після їх закінчення їх власникам буде необхідно отримувати дозвіл на видобування корисних копалин. Вони матимуть змогу одержати спеціальний дозвіл на видобування без аукціону протягом 2 років після завершення строку дії спецдозволу незалежно від дати затвердження запасів. Що стосується діючих на сьогодні наскрізних дозволів (на бурштин та вуглеводні), передбачені різні підходи до їх продовження: спеціальні дозволи на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку та видобування бурштину можна буде продовжити одноразово та безоплатно, проте не більш ніж на 5 років; для «наскрізних» дозволів на геологічне вивчення та видобування вуглеводнів можливість продовження не передбачена – можливе лише отримання спеціального дозволу на видобування.

Інші новели, що стосуються дерегуляції надрокористування включають таке:

• Скасування погоджень органами місцевого самоврядування надання ділянок надр корисних копалин місцевого значення (при цьому запроваджується прозора аукціонна процедура надання таких спеціальних дозволів – крім випадків, коли такий спеціальний дозвіл отримує власник відповідної земельної ділянки, в межах якої знаходиться ділянка надр, за умови що ділянка надр не перевищує 25 га);
• Обов’язкового погодження Мінприроди вимагають лише ділянки надр, «наскрізний» спецдозвіл на користування якими виставляється на аукціон;
• Спрощення процедури затвердження протоколів ДКЗ, а також запровадження можливості використовувати міжнародні стандарти затвердження запасів;
• Скасовування необхідність отримання гірничого відводу (крім видобування корисних копалин підземним способом);
• Скасування погодження Держгеонадрами проектів розробки родовищ корисних копалин, щорічного плану робіт Держпраці;
• Скасування обмежень для державних нафтогазових компаній, які не дають змогу збільшувати Україні видобуток власного газу.

Цифровізація надрокористування

Поруч із значним спрощенням регулювання, значно зростає і цифровізація сфери надрокористування. Так, створюється Єдина державна інформаційна система користування надрами, до якої будуть інтегровані, серед іншого, Державний фонд надр України, Державний реєстр спеціальних дозволів на користування надрами, усі реєстри з геологічною інформацією (включаючи інформацію про запаси та ресурси корисних копалин), інформацію про земельні ділянки, на яких обмежено надрокористування. Крім того, повністю в електронну форму буде переведено все подання документів та звітності, що запроваджуватиметься поступово – по мірі запуску відповідних інструментів.

Створення умов для обігу спеціальних дозволів на користування надрами

Законопроектом запроваджується право та механізм відчуження права на користування надрами – шляхом його купівлі/продажу. Також передбачено можливість передачі його як вкладу до спільної діяльності. Крім можливості повністю відчужити надане спецдозволом право, можливо частково відчужити таке право, після розподілу затверджених запасів та отримання другого спецдозволу на виділену ділянку. З метою запобігання відчуження державної власності, державні підприємства матимуть змогу передавати відповідні права лише іншим державним підприємствам. У разі, якщо таке підприємство все ж таки бажає відчужити свої права суб'єкту господарювання іншої форми власності, таке рішення повинне бути схвалене Кабінетом Міністрів України.

Закріплення всіх процедурних питань на рівні Кодексу України про надра

У той час як на сьогодні основні питання надання, продовження, внесення змін, переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами врегульовані на підзаконному рівні, що призводить до значної мінливості законодавства. Законопроектом, натомість, пропонується врегулювати всі зазначені питання на рівні Кодексу України про надра – задля забезпечення сталості законодавства.

Також законопроектом запропоновані деякі нові підходи до процедур в частині внесення змін до спецдозволів, зокрема щодо:

• Врегулювання підстав для внесення змін до програми робіт, можливість продовження спецдозволів на видобуток, виключення одноразовості такого продовження в рамках загального граничного строку;
• Автоматичного продовження програм робіт на період воєнного стану та 3 місяці після (без включення до загального граничного строку), а для спецдозволів, дія яких закінчується під час воєнного стану – на період воєнного стану та 5 місяців;
• Закріплення на рівні Кодексу України про надра процедур, необхідних для безперешкодного доступу до первинної геологічної інформації.

Установлюються також і нові підходи до продовження спеціальних дозволів: у разі, якщо надрокористувачем видобуто менше, ніж 1% від обсягу балансових запасів, що обліковувалися державним балансом корисних копалин на момент отримання такого спеціального дозволу, продовження не здійснюється (крім випадку наявності пробурених у період дії спеціального дозволу непродуктивних нафтогазових свердловин в межах ділянки надр відповідного спеціального дозволу на видобування). У разі, якщо видобуто менше, ніж 5% від балансових запасів (крім нафти і газу, а також вугледобувних підприємств, що отримують дотації з державного бюджету), продовження спецдозволу відбувається на платній основі - справляється плата (збір) у розмірі 20 відсотків від вартості наданого дозволу.

Змін зазнали також і підходи до анулювання та зупинення дії спеціальних дозволів – переглянутий перелік підстав для анулювання та зупинення, усунуто потенційно корупціогенні підстави для анулювання та зупинення, крім того, запроваджений переважно судовий порядок анулювання та зупинення дії спеціальних дозволів.

На підзаконному рівні пропонується і надалі врегульовувати питання порядку ведення аукціонів, а також більш технічні питання, що на сьогодні врегульовані додатками до Постанови № 615.

Спрощення доступу до земельних ділянок

Законопроектом пропонується спростити доступ до земельних ділянок для потреб надрокористування, розширивши можливості застосування земельного сервітуту на випадки користування надрами для корисних копалин місцевого значення, передбачивши, що земельний сервітут може встановлюватися також і за межами дії спеціального дозволу на користування надрами – якщо це необхідно для будівництва об’єктів, прямо пов’язаних із надрокористуванням. Крім того, спрощено та врегульовано процедуру викупу земельних ділянок комунальної та державної власності для потреб надрокористування.

Забезпечення інтересів національної безпеки

З метою усунення ризиків, пов’язаних із отриманням права на користування надрами особами, що пов’язані із державою-агресором, або таких, щодо яких застосовано санкції, законопроектом встановлюється заборона набувати права на користування надрами для фізичних-осіб підприємців та юридичних осіб, щодо яких застосовані санкції у вигляді анулювання або зупинення спеціальних дозволів на користування надрами, юридичних осіб, до кінцевих бенефіціарних власників яких застосовано такі санкції, а також юридичних осіб-резидентів держави-агресора, або юридичних осіб, істотна участь у яких належить резидентам/громадянам держави-агресора або безпосередньо державі-агресору. 

Крім того, додатково врегульовується питання анулювання або зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами у разі застосування до надрокористувача спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у вигляді анулювання або зупинення дії спецдозволів на користування надрами на період дії таких санкцій.